Меню сайту

Цікава цитата
Цитата от личность.net.

Реєстрація
Привіт, Гость Гість ми раді вас бачити. Увійдіть Реєструйтеся

Наш ліцей

1953… Нелегкий. Недалеко в минуле відійшла війна. У місті відкрилася
перша російська школа (школи: № 1 та № 2 були україномовними). Це
зумовлювалося тим, що в молоде містечко гірників приїхало багато росіян.

1 вересня 1953 року школа відкрила свої двері для галасливої дітвори.
Першим директором був призначений Федір Никонович Полуектов. У дворі
школи він зустрічав учительський колектив із 16 чоловік. Серед перших
вчителів була Раїса Іванівна Каверіна – перша вчителька першого набору
першокласників. У той перший 1953-1954 навчальний рік з стін школи було
випущено всього 7 десятикласників. Чому так мало? Війна, страшна і
кривава, опалила їхнє дитинство. Різних років народження їх об’єднав 10
клас. Навчання, починаючи з 8 класу, було платним. Не кожному це було
під силу, і тому перший випуск був мало чисельним.

Із відкриттям нової школи виникла ідея – узагальнювати досвід трудового навчання.

В 50-х роках школа славилася на рівні республіки, бо почала першою в
Україні готувати фахівців. Маршал В.І.Чуйков, командуючий армією, яка
звільняла нашу місцевість від німців в роки війни, подарував 12 списаних
військовою частиною автомобілів (тоді це вважалося великим багатством).
Це стало технічною базою для юнаків і дівчат, які навчалися в школі
професії водія. Андрій Іванович Череп був першим вчителем фізичного
виховання. Він умів організувати дітей, запалити їх серця. До нього
тягнулися. Спортивні команди з різних видів спорту постійно посідали І
місця в Нікопольському районі та області. За перші 5 років вихованці
школи вибороли 40 кубків з різних видів змагань. Мала школа свій духових
оркестр. Важко уявити, що тоді школа стояла на околиці міста, за її
стінами, скільки сягало око, розстелялося поле. За допомогою батьків,
учнів школи, шефів добудували способом народного будівництва потрібні
приміщення.

В кінці 50-х років директором школи був призначений В.В.Підболотов. Людина принципова, чесна, відверта.

На початку 60-х років на базі СШ № 3 вирішено було створити «Школу
старшокласників». Тут навчалися учні 8, 9, 10 класів. Школа була вкрай
перевантажена – при нормі 440-450 учнів, тут навчалися 1500
старшокласників. Директором був Л.С.Стременко.

Одними з перших почали працювати такі вчителі: Колесник Олена Іванівна
(вчитель російської мови та літератури), Несторенко Ніна Іванівна
(вчитель української мови та літератури), Кривенко Олександра Захарівна
(вчитель початкових класів), вчительська родина Підболотових: Ніна
Олександрівна (вчитель математики) та Василь Васильович (вчитель
фізики).

До 1967 року школа працювала як середня, потім 12 років – як восьмирічка, а з 1979 року відновлена знову як середня.

Коли наша школа була 8-річкою, тут вчилися Олександр Леонідович Казарін
(нині працює вчителем ДПЮ та історії, невтомних турист), Ольга Іванівна
Карягіна (Марінкова) (зараз працює секретарем), Ольга Андріївна Баюшкіна
(працювала вчителем математики), Лілія Михайлівна Бідняк (Бородіна)
(нині працює вчителем 3-Б класу), Людмила Миколаївна Козачок (нині
працює вчителем 1-Б класу).

Кінець 60-х початок 70-х років… до школи прийшли працювати такі
педагоги: Литвиненко Віра Григорівна (вчитель української мови та
літератури, хоча майже 20 років викладала російську мову та літературу),
Афанасьєва Надія Олександрівна (вчитель географії), Чернишова Валентина
Григорівна (вчитель німецької мови), Гнідаш Галина Григорівна (вчитель
математики), Зайцева Нонна Георгіївна (вчитель фізики та математики),
Бобирь Антоніна Никифорівна (вчитель російської мови та літератури).

У кінці 70-х на початку 80-х років до школи прийшли працювати такі
вчителі: Козленко Елла Володимирівна (вчитель історії), Потапенко Раїса
Семенівна (вчитель початкових класів, зараз працює на ГПД), Іваннікова
Євгенія Іванівна (вчитель іноземної мови, працює й тепер), Казарін
Олександр Леонідович, Антипенко Надія Василівна (вчитель початкових
класів, зараз працює вчителем 1-Б класу).

У 1984 році на посаду директора школи призначено Миколу Івановича
Лукашевича. Він сьомий директор. Цього ж року почалась реконструкція
школи, будівництво нового корпусу, яке закінчилось у 1989 році. У 1985
році школа мала 12 класів, в яких навчалося 420 учнів.

Діти і Вчителі згуртувалися щоб побудувати новий корпус.

За сорок років випускники школи одержали 1078 атестатів. Серед
випускників багато відомих у нашому місті людей: А.Ф.Андрієнко – депутат
міської Ради народних депутатів, В.М.Воловик – заступник директора ГЗК,
В.І.Алтухов – заступник директора ГЗК, Ю.М.Лямін – начальник
електроцеху №2, начальник відділів ГЗК Н.О.Тацюра, В.І.Соколов,
О.Є.Под’янов – заступник голови виконкому та інші.

В нашому місті перші кроки до школи нового типу зробив колектив середньої школи № 3.

4 грудня 1992 року – ця дата назавжди ввійде в історію нашої школи. З
цього часу середня школа № 3 стала називатися загальноосвітнім ліцеєм.

Як же виникла ідея створення ліцею? У зв’язку з тим, що комп’ютерної
техніки було мізерно мало, планували у новому корпусі обладнати клас, де
могли б навчатися інформатиці всі учні міста. Перші комп’ютери одержали
у квітні 1989 року і тоді ж почав працювати перший комп’ютерний клас на
побутових комп’ютерах «Львів-ПК-01», а в жовтні придбали власні
комп’ютери за допомогою кооперативу «Маяк». Слід відзначити, що в місті
тоді було два перших викладачів інформатики – М.І.Лукашевич та нині
покійний вчитель математики із СЗШ №6 С.О.Стулій. досвід роботи школи
1988-89 навчального року був відзначений на обласному рівні, і
М.І.Лукашевича запросили на семінар для обміну досвідом навчання
інформатики. На цьому семінарі дізналися, що М.С.Горбачов і Дж.Буш
підписали проект (1990) «Пілотні школи». За цим фірма IBM укомплектувала
своєю технікою 250 шкіл у колишньому Радянському Союзі, в тому числі
140 шкіл на Україні, з них 9 у Дніпропетровській області. Для обладнання
комп’ютерного класу міськвиконком виділив 23 тисячі крб.. (тоді
величезна сума). Комп’ютерний клас, який одержали від фірми IBM ,
коштував 20 тисяч доларів США! На роботу запрошено найавторитетнішого
спеціаліста В.П.Костюкова. через розпад СРСР (1991 рік) проект «Пілотних
шкіл» залишився на папері. Тому в школі розробили свою концепцію,
врахувавши досвід кращих шкіл нового типу. При затвердженні статусу
«пілотна школа» в НДІ педагогіки присвоєно середній школі №3 статус
загальноосвітнього ліцею на базі «Пілотної школи».

4 грудня 1992 року відбулося урочисте відкриття загальноосвітнього
ліцею. Актовий зал зібрав колектив учнів і вчителів, батьківську громад
кість. Запросили господарі дорогих гостей, які були причетні до
створення школи нового типу – ліцею. На свято приїхала Н.М.Бурінська,
доктор педагогічних наук, професор Київського науково-дослідницького
інституту педагогіки, Заслужений вчитель України. Ніна Миколаївна була
науковим керівником експерименту, який розпочався на базі нашого ліцею. З
НДІ педагогіки України школа склала угоду на 5 років про
співробітництво. З Дніпропетровська приїхав М.С.Маловічка. кандидат
хімічних наук, доцент, декан факультету до вузівської підготовки
Дніпропетровського хіміко-технологічного інституту. Микола Семенович
керував науковою роботою кафедри природничих наук в ліцеї. Бажаними
гостями були представники шефських підприємств, які надавали матеріальну
допомогу, вели добудову нового корпусу школи і ремонт старого.
Господарі свята директорів шкіл міста, представників
інспекторсько-методичної служби міськвно. Свято почалося короткою
презентацією школи. Ведучі програми Р.І.Сабарня та В.М.Уманський
розповіли про співробітництво школи-ліцею з вузами області. В ліцеї
створені і працюють кафедри: суспільно-гуманітарних, природничих наук,
математична, кафедра нових інформаційних технологій та кафедра
початкових класів. В роботі кафедри суспільно-гуманітарних наук брали
участь кандидат філологічних наук, доцент кафедри української літератури
Дніпропетровського Державного Університету Н.М.Мисливець, кандидат
філологічних наук, поетеса, член Спілки письменників України
Н.П.Нікуліна, кандидат філософських наук, поетеса, член Спілки
письменників Ураїни Г.С.Шепітько. Із словом привітання виступив директор
школи-ліцею М.І.Лукашевич. він подякував присутнім за внесок, який
вклали вони в справу, створення школи нового типу. Директорам шкіл міста
висловив подяку за те, що коли направили кращих учнів для здобуття
освіти в ліцей, кращими педагогічними кадрами поділилися. Від імені
колишніх вихованців школи №3 виступив іі випускник Є.С.Подьянов. Веселою
і цікавою була програма, підготовлена учнями ліцею. В кінці програми
пролунав гімн ліцею на мелодії студентського гімну. Автор слів
В.М.Уманський. після концерту гостям показали кабінети
загальноосвітнього ліцею.

Головними помічниками директора ліцею М.І.Лукашевича, так би мовити,
координуючим ядром була Марія Василівна Єрмолаєва, заступник директора
по навчальній частині, Надія Федорівна Єршова, заступник директора з
виховної роботи, психолог Марина Юрівна Панасович. Ведучі спеціалісти,
люди, якими поправу може гордитися школа – Ольга Іванівна Ребєнок,
вчитель математики, географ Надія Олександрівна Афанасьєва, вчителі
російської мови Віра Григорівна Литвиненко та Антоніна Миколаївна
Болдирь, вчителі іноземної мови Євгенія Іванівна Іванникова, Валентина
Григорівна Чернишова, Зоя Іванівна Борисова. Серед вчителів початкових
класів добре себе зарекомендували Раїса Семенівна Потапенко, Ольга
Володимірвна Кучеренко, надія Василівна Антипенко, Ірина Василівна
Лук’яненко. В цей час почали працювати такі педагоги: Сергій
Костянтинович Тупіцький (викладав основи бізнесу), Віктор Олександрович
Осипов, вчитель трудового навчання, молоді вчителі фізвиховання Віктор
Васильович Махинько, Олександр Федорович Федоренко.

Календар

Посміхнися ;)
anegdot.com.ua

Друзі сайту
Сайт м. Орджонікідзе ДЮСШ м. Орджонінкідзе Сайт нашого ліцея Вчитель вчителю, учням та батькам 1001 Вікторина Мої знання

Зробити безкоштовний сайт з uCoz

9-А клас. Загальноосвітнього ліцею м.Орджонікідзе

Наш ліцей